Шляхи виконання рішення суду

Самого лише отримання рішення суду на свою користь недостатньо для досягнення мети, задля якої люди звертаються до системи правосуддя – захисту порушених прав і свобод.

   Тому питання виконання рішення суду стає чи не головним у намаганні людей домогтися справедливості.

    Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід’ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 

   Конституція України говорить, що судове рішення обов’язкове до виконання. Виконання рішення забезпечує держава.

   Є два варіанти виконання рішення суду:

–  добровільне виконання судового рішення особою, яка програла суд;

-  примусове виконання.

     Особа може виконати рішення суду добровільно:

-  з моменту набрання рішенням суду законної сили;

- до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

   Для примусового виконання необхідний виконавчий документ, виданий судом, що розглядав справу як суд першої інстанції.

   Документ може бути у формі виконавчого листа, судового наказу, а в окремих випадках – ухвали суду. 

    Виконавчі документи можна пред’явити до примусового виконання протягом трьох років: 

- з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили;

- з наступного дня після його прийняття, якщо рішення суду підлягає негайному виконанню. 

    У справах про стягнення періодичних платежів виконавчий документ можна пред’явити до виконання протягом усього періоду, на який присуджено виплату таких платежів.

    Виконавчі документи у паперовій формі видає суд, який ухвалив рішення.

    В разі примусового виконання рішення боржнику (особа, не на користь якої винесено рішення суду) потрібно буде сплатити виконавчий збір.

    Виконавчий збір – збір за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Держбюджету у таких розмірах:

- щодо рішень майнового характеру – 10% суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів;

- щодо рішень немайнового характеру – у розмірі 2 мінімальних розмірів зарплати з боржника - фізичної особи і в розмірі 4 мінімальних розмірів зарплати з боржника - юридичної особи.

    Добровільне виконання рішення суду кращий варіант заощадити кошти, щоб використати їх на власні потреби!