До відома присяжних

Згідно з  Конституцією України, народ «безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних».

 Присяжними є громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Відповідно до ч.1 ст. 63 Закону України «Про судострій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Хто може бути присяжним? Присяжним може бути громадянин України, який: - досяг тридцятирічного віку - постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом. (ст. 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)

Хотілось би зауважити , що відповідно до вимог ч. 2 ст. 63 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини 56 цього Закону. Мова йде про те, що присяжні наділені правами та обов’язками судді зі здійснення правосуддя, повинні дотримуватись присяги, мають право підвищувати професійний рівень, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» НЕ можуть включатися до списку присяжних особи: 1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; 2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного; 3) які мають незняту чи непогашену судимість; 4) на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; 5) які досягли шістдесяти п'яти років; 6) які не володіють державною мовою.

 Хто за посадою не може бути присяжним? Не можуть бути присяжними: Народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя (п.4 ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»)

З яких джерел присяжний може дізнатися про свої права та обов'язки? Закон України «Про судоустрій і статус суддів» Глава 3 цього Закону  передбачає права, обов'язки та гарантії присяжного. Вважаємо за необхідне кожному присяжному ознайомитись зі змістом даної глави закону.

Оскільки на присяжних поширюються гарантії незалежності й недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків щодо здійснення правосуддя, водночас на них покладаються й додаткові обов’язки, зокрема, вони підпадають під дію закону «Про запобігання корупції».

Тож, якщо протягом року присяжний брав участь у розгляді цивільної чи кримінальної справи, незалежно від того, чи отримав виплати за це, він зобов’язаний до 1 квітня наступного року заповнити на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції відповідну декларацію. (Н-д.:якщо присяжний брав участь при розгляді справ в 2019 році, то повинен подати Е-декларацію до 1 квітня 2020 року). Причому документ заповнюється й тими, хто був згодом увільнений від виконання обов’язків присяжного. Обов’язковою є наявність електронно-цифрового підпису, без цього не можна подати декларацію, а в паперовому вигляді її не приймуть. По ЕЦП потрібно звернутися до одного з акредитованих центрів сертифікації ключів, перелік яких зазначений на сайті НАЗК. У разі ж неподання декларації присяжних очікує така сама відповідальність, що й для всіх інших суб’єктів декларування. Її передбачено в ст.172⁶ Кодексу про адміністративні правопорушення та ст.366¹ Кримінального кодексу України.

Та увагу все ж таки хотілось б зосередити  на наступному. Існує думка багатьох присяжних та й суспільства в цілому,  що роль присяжного при здійсненні судочинства є суто формальною. Така думка є хибною та негативно впливає на оперативність розгляду справ та утвердження авторитету судової влади в суспільстві. Присяжні повинні усвідомлювати, що рішення суду прийняте за їх участі , вирішує долю людини.  Тому присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі у судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду.